/Files/images/zvtnst_2018-19_nr/IMG_20181229_130436.jpg/Files/images/zvtnst_2018-19_nr/IMG_20181229_130444.jpg/Files/images/zvtnst_2018-19_nr/IMG_20181229_130458.jpg/Files/images/zvtnst_2018-19_nr/IMG_20181229_130508.jpg


Аналіз роботи батьківського лекторію Веселогаївської ЗОШ І-ІІ ступенів за 2018-2019 навчальний рік

1.Згідно плану роботи всі заходи, виступи, бесіди, лекції були проведені.

2.Було звернуто увагу на проведення бесід класними керівниками з батьками про правила вуличного руху, які повинні дотримуватися діти в позаурочний час, нагадано правила щодо збереження дитячого здоров`я. Особливу увагу наділено поведінці дитини при знаходженні невідомих предметів, в зв`язку з військовими діями.

3.Проведено дні відкритих дверей для батьків школи: Першого вересня, День Учителя, Свята «Золота Осінь», «Українські страви», Новий Рік, День сім`ї, Останній Дзвоник.

4.Неодноразово проводились зустрічі та бесіди з батьками для вирішення поточних проблем: ремонт шкільних меблів, проблеми харчування дітей, проблеми успішності та проведення дозвілля дітей поза школою.

5.Було звернуто багато уваги на виділення часу батьків для спілкування з дітьми: проведення спільної діяльності вдома, походи в сім`ї в природу, включення дітей в обговорення потреб сім`ї та розподілу бюджету.

6.Неодноразово проводились заходи, що сприяють патріотичному вихованню:

- Зустрічі з учасниками АТО

- Батьки разом з дітьми готували святкові кошики з продуктами, діти малювали листівки, писали листи, вірші.

Всі види діяльності педагогічного лекторію проводились класоводами та класними керівниками з використанням методів та порад методичного посібника «Педагогічна освіта батьків», а також з використанням методів роботи В. Сухомлинського, Яноша Корчака. Використовували матеріали «Школа виховання», матеріали журналу «Все для вчителя».

Лекторій працював згідно плану проведення батьківського всеобуча на 2018-2019 навчальний рік.

/Files/images/zvtnst_2019/стр. 1.jpg

/Files/images/zvtnst_2019/стр. 2.jpg

/Files/images/zvtnst_2019/стр. 3.jpg

/Files/images/zvtnst_2019/стр. 4.jpg

План

роботи ШМО класних керівників

Веселогаївської ЗОШ I-IIступенів на 2018 – 2019 н.р.

Проблема , над якою працюватиме ШМО у 2018 – 2019 н.р.

«Виховання в учнів толерантності, патріотичних почуттів, любові до свого народу, рідної мови, традицій на основі виховання ціннісного ставлення до суспільства та держави. Створення у освітньому середовищі оптимальних умов для формування гармонійно розвиненої особистості з почуттями патріотизму»

Мета :

Сприяти професійному вдосконаленню особистості педагога; стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту форм і методів освітньої робити .

Засідання I

Вересень

1. Методична сесія. Вивчення нормативних документів, які регламентують роботу ШМО класних керівників та класоводів .(Тищенко В.Є., Зикун В.І.)

2. Обговорення та реалізація методичної проблеми ШМО. Про планування роботи у напрямку національно-патріотичного виховання .(Зикун В.І.)

3. Доповідь Зикун В.І. «Патріотичне виховання в системі виховної роботи класного керівника та класовода»

Засідання II

Листопад

1. Круглий стіл «Традиційні та інноваційні форми роботи з національно-патріотичного виховання»(Аніщенко Р.С., Зикун В.І.)

2. Виступи, обговорення «Діяльність педагогічного колективу щодо забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей та інтересів.(члени ШМО)

3. Роль класного керівника у формуванні здорового способу життя учнів класу ( Профілактика та поширення наркоманії серед учнів, запобігання тютюнопалінню серед школярів .

4. Обговорення відкритого шкільного заходу «До мови доторкнемося серцем» та виховного заходу «А сотня вже злетіла в небеса»(Тернова О.В., Булгака Ю.М.)

Засідання III

Січень

1. Дискусія. Міркуємо про проблеми національно-патріотичного виховання.

2. Профілактика травматизму. Попередження нещасних випадків у школі, вдома.

3. Педагогічні читання. Обговорюємо книгу Калашника В.Ф. «Як ефективно діяти вчителю в критичній ситуації»(Зикун В.І.)

4. Обговорення відкритої виховної години «Всім серцем любіть Україну свою»(Зикун В.І.)

Засідання IV

Березень

1. Круглий стіл. Креативність особистості, здатність до творчого нестандартного мислення – головна умова розвитку сучасного суспільства .(Булгака Ю.М.)

2. Про організацію роботи з батьками.

3. Про відвідування учнями школи.

4. Обговорення заходу «Ідемо до тебе, наш Тарасе»(Зикун В.І.)

Засідання IV

Травень

1. Семінар «Психолого-педагогічний супровід особистісного розвитку учнів з боку класного керівника. (члени ШМО)

2. Виступи «Гуманізація родинного та шкільного виховання»

3. Обговорення відкритого виховного заходу «Збережемо пам’ять про подвиг»(Аніщенко Р.С.)

4. Про організацію літніх навчальних екскурсій.

5. Визначення шляхів удосконалення роботи ШМО на наступний навчальний рік


Вчитель початкових класів і інформатики - Булгака Юлія Мурадівна, успішно пройшла онлайн курси для вчителів НУШ на платформі EdEra та отримала сертифікат.

/Files/images/galereya/IMG_20180523_140014[1].png


Вчитель - Булгака Юлія Мурадівна, прийняла участь у обласній педагогічній виставці "Освіта Запорізького краю - 2018" та нагороджена дипломом учасника виставки. Тема досвіду "Хімічні задачі екологічного змісту як засіб формування предметної компетентності студентів-екологів". Номінація "Інноваційні підходи до викладання навчальних предметів"

/Files/images/galereya/IMG_20180523_141531.jpg


Конспект відкритого уроку по БЖД в 6 класі

Тема: Я – велосипедист.

Мета: Продовжувати формувати вміння безпечної поведінки на автошляхах в якості водія – велосипедиста, використовуючи знання Правил дорожнього руху для велосипедистів.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Метод: Лекції з елементами бесіди.

Основні поняття та терміни: Правила дорожнього руху, дорожня розмітка, маневр, дорожньо-транспортна пригода.

Обладнання: Правила дорожнього руху, таблиця із дорожніми знаками, таблиця із зразками дорожньої розмітки, таблиця «Правила дорожнього руху для велосипедистів», схема «Види ДТП»

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1) Що таке велосипед?

2) Як вірно підібрати собі велосипед?

3) Які ви знаєте правила безпечної їзди на велосипеді?

4) Хто має право їздити на велосипеді на автошляхах?

5) Як перевірити справність велосипеда?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Велосипед – один з найбільш популярних і дешевих транспортних засобів у всьому світі. Але для того, щоб стати вправним велосипедистом, потрібно мати швидку реакцію, постійно розвивати увагу, навчитись виконувати певні маневри і виробити стійкість під час руху. Безпечне пересування на велосипеді вимагає від велосипедиста знання Правил дорожнього руху для велосипедиста та дорожніх знаків. Він повинен мати поняття про дорожню розмітку. Вміти діяти під час виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

ІV. Повідомлення теми уроку та плану викладення навчального матеріалу.

Тема – Я-велосипедист.

План:

1) Рух і виконання маневрів на велосипеді. Стійкість руху велосипедиста.

2) Перевезення вантажу, пасажирів.

3) Рух за різних погодних умов.

4) Основні вимоги правил дорожнього руху для велосипедистів.

5) Основні знаки, що потрібно знати велосипедисту.

6) Основні відомості про дорожню розмітку.

7) Основні види ДТП. Поведінка при ДТП.

V. Виклад матеріалу (лекція з елементами бесіди).

VI. Закріплення та перевірка знань та вмінь учнів.

1) Які положення правил дорожнього руху повинен знати велосипедист?

2) Що повинен робити велосипедист, ставши свідком або учасником ДТП?

3) Які сигнали повинен подавати велосипедист, здійснюючи маневр?

VII. Практична частина уроку: «Здійснити маневр»

/Files/images/galereya/IMG_20180523_092202.jpg

/Files/images/galereya/IMG_20180523_092302.jpg

/Files/images/galereya/IMG_20180523_092302.jpg


Інформація

про проведення тижня безпеки дорожнього руху

у Веселогаївській ЗОШ І-ІІ ступенів.

травень 2018р.

1. Бесіда 2 кл. керівник – Булгака Ю.М. «Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки під час переходу вулиці. Наземний, надземний, підземний переходи» - 25.05.18р.

2. Бесіда 3 кл. керівник – Тернова О.В. «Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях» - 21.05.18р.

3. Бесіда 8 кл. і 5 кл. керівник - Аніщенко Р.С. «Правила переходу вулиці після висадки з транспорту» - 22.05.18р.

4. Практичні заняття 7 кл. і 6 кл. керівник – Зикун В.І. «Чи знаєш ти дорожні знаки?» - 23.05.18р.

5. Практичні заняття для учнів школи – вчитель фіз.культури – Жежера Н.М. «Про що розповідає дорожня розмітка» - 24.05.18р.


План засідань

науково-методичної ради школи

на 2017-2018 н. р.

Вересень

1. Аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік. Завдання методичної

служби школи (методичної ради, МО) на новий навчальний рік. Затвердження планів робіт на 2017-2018 н. р.

2. Розподіл обов’язків між членами методичної ради.

- 3. Про організацію роботи над науково – методичною проблемою «Формування конкурентноспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних навчально – виховних технологій»

- 4. «Типові помилки в організації сучасного уроку» Тищенко В.Є.

5. Вхідне тестування вчителів школи.

Жовтень

1. Про результати перевірки зошитів з української мови у початковій школі.

2. Про організацію роботи зі здібними, обдарованими у 2017-2018 н. р. Про підсумки І етапу олімпіад.

3. Про результати перевірки класних журналів.

4. Про дослідження рівня самооцінки творчої діяльності вчителя (діагностика).

5. Про Державний стандарт початкової школи (Тищенко В.Є.)

6. Про основні положення Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017 .

Січень

1. Аналіз результативності методичної роботи за І семестр.

2. Про підсумок участі учнів у районних олімпіадах з основ наук, конкурсах.

3. Про результати перевірки щоденників учнів початкової та основної школи.

4. Про перевірку навичок читання учнів початкових класів.

5. Про результати перевірки класних журналів.

6. «Компетенція учня – компетенція вчителя» Тищенко В.Є.

Березень

1. Про поповнення матеріально-технічної бази навчальних кабінетів, методкабінету школи, банку даних про досягнення психолого-педагогічної науки та ППД

2. «Формування конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних технологій» Тищенко В.Є.

3. Про результати перевірки викладання фізичної культури в основній школі.

4. Про результати перевірку щоденників учнів початкової та основної школи.

5. Вихідне тестування

Травень

1. Експертна оцінка методичної роботи школи за ІІ семестр.

2. Про використання сучасних педагогічних технології у освітньому процесі.

3. Про дотримання вчителями початкових класів Державного стандарту початкової школи

4. Про планування методичної роботи на наступний навчальний рік.

5. Про результати роботи батьківського лекторію по педагогізації батьків.

6. Про результативність роботи ШМО класоводів, класних керівників: патріотичне виховання.


План роботи

ШМО класних керівників на 2017-2018 н. р.

Проблема:

- формування в учнів національно-патріотичних почуттів, любові до свого народу, рідної мови, традицій на основі виховання ціннісного ставлення до держави та суспільства.

Завдання ШМО:

- виховання інтересу до вивчення рідного краю, почуття патріотизму;

- формувати життєтворчу юну особистість шляху впровадження основних принципів особистістю-орієнтованої освіти;

- вивчення, узагальнення передового педагогічного досвіду; -впровадження нових проектів національно-патріотичного виховання учнів в колективі;

- формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості.

Планування роботи проводилось відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2019.року і Листа МОН України від 27.07 2017р.№119 «Про деякі питання щодо організації виховної роботи у ЗНЗ у 2017-2018 н. р.

Перше засідання –вересень.

1. Про результати освітньої роботи у школі за 2016-2017 н. р. Зикун В.І.

2. Ознайомлення з нормативно-правовими документами щодо освітньої роботи у 2017-2018 н. р.

3. Про планування та затвердження роботи Ш М О на 2017-2018 н. р.

4. Про планування освітньої роботи у школі на новий н. р.

Друге засідання-листопад.

1. Про Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у ЗНЗ. Зикун В.І.

2. Патріотичне виховання як соціально-педагогічна проблема сучасності. Зикун В.І.

3. Виховання правової культури школярів. Аніщенко Р.С.

4. Аналіз проведеного виховного заходу у 8 класі ( кл.кер. Аніщенко Р.С.).

Третє засідання-січень.

1. Традиційні та інноваційні форми роботи з патріотичного виховання.Зикун В.І.

2. Гуманізація родинного та шкільного виховання.( Тернова О.В.).

3. Аналіз проведеного виховного заходу у 1-3 кл.

Четверте засідання-січень.

1. Тренінг «Бути вихователем - бути собою».

2. Про розробку сучасних інформаційно-освітніх програм первинної профілактики залежностей та шкідливих звичок у школярів. (Булгака Ю.М).

3. Аналіз проведеного виховного заходу у 6-7 класах (Зикун В.І ).

4. Про впровадження варіативної програми виховної з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція».

П’яте засідання-травень.

1. Як працювати з батьками учнів. Мудрість сімейного виховання.

2. Огляд методичної літератури з даного питання.

3. Про підсумки роботи ШМО та визначення завдань на наступний н. р.


Методичні рекомендації щодо виховної роботи у 2017-2018 н. р.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, навчальний заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

1. За перше півріччя 2017 року Національна дитяча "гаряча" лінія прийняла 20 851 дзвінок від маленьких, юних та дорослих українців. Аналіз дзвінків свідчить, що переважна більшість дітей (26,5%) телефонують із питаннями щодо інформування про свої права, а також - що робити та куди звертатися, якщо дитячі права порушуються. Так само, топовими темами для дітей залишаються запити щодо психологічного здоров'я (самотність, страхи, тривога, невпевненість в собі та своїх діях тощо) - 24,7%; питання статевого виховання - 11,7%. Значно зросла кількість дзвінків (1 543 звернення) щодо насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Аналіз дзвінків на «Національну «гарячу» лінію свідчить, що з браком уваги та контакту з близькими людьми стикаються різні діти: з різних за достатком і статусом родин, різного віку і статі і це дає підстави зробити висновок про те, що суспільство досі на знає прав дитини і не вміє реагувати на їх порушення.

Національна дитяча «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча лінія» приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.

Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.

На Національній дитячій "гарячій лінії" консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Дитяча «гаряча лінія» працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 години.

Просимо поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії:

Посилання для розміщення банеру: http://la-strada.org.ua/

http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif"

2.Україна є країною походження, транзиту та призначення торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення Представництва в Україні Міжнародної організації з міграцій, з 1991 року понад 160 000 українців постраждали від торгівлі людьми, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

Згідно інформації відділу ювенальної превенції Національної поліції в Україні за 6 місяців 2017 року 11 дітей постраждали від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми (ст.149 ККУ), 40 дітей - від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом ( ст.153 ККУ); постраждала 21 дитина, яка не досягла статевої зрілості, від статевих зносин із дорослими (ст.153 ККУ); вчинено 75 злочинів щодо розбещення неповнолітніх (ст.156 ККУ) та 2 малолітні дитини використовувались для заняття жебрацтвом ( ст.150-1ККУ) тощо.

Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави щодо запобігання та протидії торгівлі людьми як деструкції у розвитку суспільства, є впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для загальноосвітніх навчальних закладів, що є одним із завдань Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року (п. 2.7, 2.9) та планом заходів Міністерства освіти і науки України щодо запобігання торгівлі людьми до 2020 року (наказ № 405 від 8 квітня 2016

3. Сучасні діти і підлітки значно випереджають своїх батьків в умінні користуватися комп’ютером, зокрема Інтернетом, і годинами спілкуються в соціальних мережах. Інтернет став невід’ємною частиною їхнього життя. Він може бути дуже корисним для загального розвитку, навчання, творчого самовираження і пошуку однодумців. Але він може бути й небезпечним: через малий життєвий досвід юні користувачі не завжди в змозі розпізнати ризики, які можуть трапитися їм у мережі.

Зосереджуємо увагу на загрозливій ситуації, яка почала поширюватися в Україні в дитячому середовищі з середини 2016 року. Йдеться насамперед про так звані «смертельні квести», які ширилися соціальною мережею «ВКонтакте». Варто розуміти, що поширення цих небезпечних квестів відображає проблеми, які є не лише в дітей, а й у суспільстві загалом, насамперед у ставленні дорослих до дітей. Нерозуміння, неувага до дитячого життя, брак часу, байдужість до проблем, які хвилюють дітей, зверхність або, навпаки, надмірний контроль та гіперопіка, накопичуючись, призводять до формування закритості дитини, відчуття в неї самотності та непотрібності, пошуку можливих виходів із складних життєвих ситуацій відповідно до її рішень та можливостей. Один з таких шляхів, відомий з давних часів, – втеча від реальності, який у наші часи спростився завдяки створенню віртуального світу, віртуальних друзів, віртуального спілкування та віртуального життя, в якому і смерть здається віртуальною.

З метою запобігання втягненню дітей у небезпечні квести, підвищенню рівня педагогічної майстерності та компетентності у роботі з дітьми та батьками, в розмовах на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»(схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017). Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine

4.Особливої уваги педагогічних колективів та батьківської громадськості потребують питання профілактики девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх. Не дивлячись на те, що за 6 місяців 2017 року підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України зареєстровано зменшення на 4,6% кримінальних правопорушень у порівнянні із аналогічним періодом 2016 року, вчинених дітьми та за їх участю, статистика цих правопорушень невтішна. Зокрема, дітьми та за їх участю вчинено: 1816 тяжких та особливо тяжких злочинів; 19 умисних вбивст, 8-згвалувань; 33- грабежі та 89 неповнолітніх притягнуті до відповідальності за незаконний обіг наркотиків тощо. Звертаємо увагу, що 60,8 % від загальної кількості кримінальних правопорушень, вчинених дітьми та за їх участю, складають крадіжки (2248). Статистична інформація Національної поліції України додається (додаток 2).

Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій тощо.

Враховуючи зазначене вище, Міністерство рекомендує впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

5. Державною установою «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України підготовлено Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні, в якому зазначається, що загальна кількість підлітків груп ризику, з урахуванням оновлених даних за 2015 р., оцінюється у 129 000 осіб віком від 10 до 19 років включно. Діти все більше потрапляють до груп ризику інфікування ВІЛ/СНІДом, і зусилля, що робляться з їх захисту, все ще не достатні.

У зв’язку із зазначеним вище рекомендуємо продовжувати розроблення сучасних інформаційно-освітніх програм первинної профілактики залежностей та шкідливих звичок, включаючи заходи щодо залучення дітей та молоді до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів із пропаганди здорового способу життя та забезпечити подальше впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.


План

роботи МО вчителів природничо-математичного циклу

на 2017-2018 н. р. Веселогаївської ЗОШ

І-ІІ ступенів

Тема, над якою працює школа:

«Формування конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження навчально-виховних технологій»

Тема, над якою працює МО учителів природничо-математичного циклу:

«Урок у системі сучасних інтерактивних технологій навчання як засіб формування конкурентоспроможної особистості»

Мета і завдання роботи:

1.Підвищення кваліфікації вчителів шляхом участі у роботі РМО (згідно графіка РАЙВО)

2.Застосування усвоїй роботі ППД, новацій та інноваційних технологій та підходів.

І засідання – 05.09.2017 року

1. Аналіз роботи за минулий рік. Обговорення плану роботи на поточний рік.

2. Аналіз навчальних програм. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів викладання математики у 2017 -2018 н. р. (новий державний стандарт, нові підручники)

3. Підготовка обдарованих дітей до участі в предметних олімпіадах та конкурсах . Підготовка до І етапу Всеукраїнської олімпіади учнів.

ІІ засідання – 13.11.2017 р.

1. Застосування ППД, новацій і інноваційних технологій та підходів на уроках з метою розвитку конкурентоспроможної особистості учня.

2. Робота з обдарованими дітьми. Про підсумок І етапу олімпіад із базових дисциплін. Про підготовку до ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з предметів

3. Вивчення та обговорення «Нового Закону України про освіту»

4. «Інформація про надзвичайні сигнали. Надзвичайні ситуації. Класифікація надзвичайних ситуацій. Аналіз повідомлень засобом масової інформації» - виступ Звєгінцевої В.О. – 10.11.2017р.

Обговорення виступу.

5. «Основні принципи порятунку і захисту людей в надзвичайних ситуаціях» - відкритий урок 5-8 класи – Звєгінцева В.О. – 13.11.2017р.

Обговорення уроку.

6. «Основні положення законодавства України щодо порятунку і захисту людей у надзвичайних ситуаціях – виступ Звєгінцева В.О. – 15.11.2017р.

Обговорення виступу.

ІІІ засідання – січень 2018 року

1.Використання учителями і учнями онлайн-ресурсів.

2. Підвищення кваліфікації вчителів.

3. «Розвиток дивергентного мислення учнів на уроках

Математики та інформатики засобами кооперованого навчання». Аніщенко Р.С.

4.Тематичне формування компетенцій з теми:” Звичайні

дроби” Відкритий урок у 6 класі.

5. Відкритий урок з інформатики у 8 класі (Булгака Ю.М.)

ІV. Засідання – травень 2018 року

1. «Виховання патріотичних почуттів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу» - Звєгінцева В.О.

2. Відкритий урок з природознавства у 5 класі.

Звєгінцева В.О.

2. «Організація систематичного повторення основних тем курсу з предметів природничо-математичного циклу» - Аніщенко Р.С.

3. Обговорення результатів 58 туру шкільних предметних олімпіад та залучення дітей до участі у конкурсах «Кенгуру 2017», «Левеня», «Колосок» і ін.


Відкритий урок з інформатики вчителя Булгаки Ю.М.

/Files/images/IMG_2657.JPG/Files/images/IMG_2667.JPG/Files/images/IMG_2669.JPGВчителі, члени ШМО природничо-математичного циклу, відвідали відкритий урок з інформатики у 8 класі, який був проведений вчителем інформатики - Булгакою Юлією Мурадівною. Учні активно приймали участь у створені презентації на тему "Історія виникнення Дзюдо", у науковому стилі. Показали високий рівень знань та вміннь користування комп'ютером.


Нові технології навчання

Одним зі стратегічних завдань реформування освіти в Україні є розвиток освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я. Це вимагає розроблення і наукового обґрунтування змісту і методики організації навчально-виховного процесу. Тому сучасна педагогічна наука і практика зосередили увагу на пошуку таких технологій навчання, які б забезпечували всебічний розвиток особистості школяра, сприяли його самовираженню. Наслідком таких пошуків є нові технології навчання.

Особистісно-орієнтована технологія навчання.

Особистісно-орієнтоване навчання зосереджене на особистості дитини, розвитку її самобутності, самоцінності. Мета його полягає в сприянні становленню індивідуальності, культурної ідентифікації дитини, її соціалізації, життєвому самовизначенню.

Головними завданнями особистісно-орієнтованої технології є розвиток пізнавальних здібностей кожної дитини, максимальний вияв, задіяння, збагачення її індивідуального (суб'єктивного) досвіду, допомога особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися, формування в неї культури життєдіяльності, яка є передумовою продуктивної організації повсякденного життя, поведінки.

Особистісно-орієнтована технологія навчання має відповідати таким вимогам:

— здатність навчального матеріалу забезпечувати виявлення суб'єктивного досвіду учня, передусім досвіду попереднього навчання;

— спрямованість викладу матеріалу в підручнику (вчителем) не тільки на розширення обсягу знань, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного учня;

— сприяння у процесі навчання узгодженню суб'єктивного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;

— стимулювання самооцінної освітньої діяльності учнів, зміст і форми якої повинні забезпечувати можливість для самоосвіти, саморозвитку, самовираження у процесі оволодіння знаннями;

— можливість учня самостійно обирати зміст навчального матеріалу, вид і форму виконання завдань тощо;

— виявлення й оцінювання способів навчальної роботи, якими самостійно, стійко і продуктивно послуговується учень;

— здійснення контролю й оцінювання не тільки результатів, а й процесу учіння;

— забезпечення в освітньому процесі організації, реалізації, оцінки і самооцінки учіння як суб'єктивної діяльності.

Складовими особистісно-орієнтованої технології навчання є особистісно-орієнтовані ситуації. Опинившись у такій ситуації, дитина повинна пристосувати її до своїх інтересів, вибудувати образ чи модель своєї поведінки, виявити у ній творчий момент, дати критичну оцінку. Для цього недостатньо наявних знань, потрібні пізнавальні пошуки.

Особистісно-орієнтована технологія навчання відрізняється від традиційної психолого-педагогічними підходами до підготовки учнів.

Таблиця

Психолого-педагогічні підходи до підготовки учнів у традиційній та особистісно-орієнтованій технологіях навчання

Традиційна технологія Особистісно-орієнтована технологія
Освіта — процес передавання знань, формування умінь і навичок учня Освіта — процес формування неповторної, гармонійно розвиненої особистості учня
Учень — об'єкт навчання, виховання та управлінської діяльності Учень — суб'єкт самоосвіти, самопізнання та самовиховання
Учитель виконує інформаційну, виховну роль Учитель виконує консультативну роль, активізує процес самоосвіти і самовиховання учнів
Управлінська діяльність у навчальному закладі орієнтована на підвищення рівня успішності учнів, поліпшення їхньої поведінки Управлінська діяльність у навчальному закладі орієнтована на забезпечення особистісного розвитку учнів і педагогів

Застосування особистісно-орієнтованої технології спонукає учня бути активним співрозмовником, суб'єктом навчально-виховної діяльності та продуктивної праці.

Технологія групової навчальної діяльності школярів

Групова організація навчання забезпечує можливості для співпраці, налагодження міжособистісних стосунків, спільного пізнання навколишнього світу. Реалізується вона в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою, і ґрунтується на опосередкованому керівництві вчителем і співпраці його з учнями.

У процесі групової навчальної діяльності вчитель має змогу керувати роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі. Стосунки між педагогом і учнями мають характер співпраці, оскільки він, відповідаючи на запитання учнів, безпосередньо втручається в роботу груп. Під час групової діяльності учні спілкуються між собою, допомагають один одному, співпрацюють.

Застосування технології групової навчальної діяльності сприяє активізації й результативності навчання учнів; вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності; формуванню уміння доводити і відстоювати свою точку зору, прислухатися до думки товаришів; культурі ведення діалогу; відповідальності за результати своєї праці. Навчання в групі розвиває в учнів організаторські якості: вони вчаться розподіляти обов'язки, вирішують конфлікти, які виникають у процесі спільної діяльності.

Під час групової навчальної діяльності учні виконують значно більший обсяг роботи, ніж за використання інших технологій. Підвищується результативність засвоєння ними знань і формування вмінь, розвиваються вміння співпрацювати, мотивація до навчання, пізнавальні навички (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Технологія розвивального навчання

Основою цієї технології є ідея про розвиток дитини як суб'єкта особистої діяльності. Тому головна мета навчання полягає у забезпеченні розвитку пізнавальних можливостей школяра. Зміст, принципи, методи і прийоми розвивального навчання спрямовані на ефективний розвиток пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо). Воно можливе за такої організації навчального процесу, коли учні самостійно або з допомогою вчителя осмислюють матеріал, запам'ятовують, творчо застосовують його в нестандартних умовах. Важливим компонентом навчальної діяльності за використання ці технології є навчальне завдання. Учень повинен знати мету завдання, за допомогою яких дій та за яких умов потрібно виконувати його, які засоби необхідно використовувати при цьому.

Технологію розвивального навчання можна реалізувати, використовуючи такі типи уроків:

1) уроки, основою яких є виконання навчального завдання. їх структура складається з таких компонентів: оцінювання можливостей учня; створення ситуації успіху через особистісну мотивацію; постановка практичного завдання, яке може виконати кожен учень; аналіз способу дії, обговорення зробленого. На таких уроках навчальне завдання виникає лише наприкінці заняття;

2) уроки моделювання. Сформульоване завдання на попередньому уроці є моделлю, що вимагає нових дій, які дитина повинна обрати;

3) уроки контролю. Передбачають усвідомлення учнями ролі перевірки й оцінювання знань для піднесення якості їх навчально-пізнавальної роботи;

4) уроки оцінювання дій. Урок спонукає учнів сумлінно виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню в них уміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати, виховує почуття обов'язку і відповідальності.

Для ефективного здійснення розвивального навчання учитель повинен подолати межі навчальної програми, дати учневі змогу займатися тими видами діяльності, що викликають у нього найбільший інтерес, самостійно визначити інтенсивність та обсяг своєї діяльності. Він може допомагати учневі сформулювати завдання, оволодіти необхідними методами і навичками його виконання, на початку роботи з класом проаналізувати рівень засвоєння учнями предмета, визначити типи завдань для різних груп учнів.

Ефективність розвивального навчання підвищується за умови використання на уроці проблемного викладу навчального матеріалу, частково-пошукового і дослідницького методів навчання. Сприяє розвиткові учнів і застосування різних видів самостійної роботи (робота із книжкою, приладами, виконання письмових вправ, написання творів, розв'язування задач, спостереження тощо).

До реалізації технології розвивального навчання вчителю важливо враховувати особливості розвитку пізнавальної сфери учнів різного віку, зацікавити їх навчальним предметом, формувати в них мотиви навчально-пізнавальноїдіяльності, культуру розумової праці, вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність.

Технологія формування творчої особистості

Творчою особистістю є індивід, який має високий рівень знань, потяг до нового, оригінального, вміє відкинути звичайне, шаблонне. їй притаманні творчі здібності, які є умовою творчої діяльності.

Технологія формування творчої особистості вимагає дотримання вчителем таких принципів:

— принцип розвитку, який передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

— принцип самодіяльності, за якого учні відчувають себе співучасниками навчального процесу;

— принцип самоорганізації, який передбачає самостійну зосередженість учня на вирішенні навчального завдання.

Під час реалізації цієї технології важливо регламентувати діяльність учня, впроваджувати в процес навчання елементи творчості (комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни). Інтерес учнів до творчої діяльності можна викликати шляхом підбору творчих завдань, використання ігрових моментів тощо. Для виконання навчального чи навчально-творчого завдання необхідно проаналізувати суть завдання, з'ясувати, які дані потрібні для його розв'язання, спланувати алгоритм цього процесу, реалізувати запланований шлях розв'язання, перевірити отриманий результат.

Використання технології формування творчої особистості дає змогу кожному учневі працювати самостійно, опановувати узагальнені прийоми розумової діяльності, розвивати свої творчі здібності. Організувати цю технологію може тільки вчитель, який постійно перебуває у творчому пошуку, впроваджує нові методики навчання, розробляє нестандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів.

Технологія навчання як дослідження

Використання у навчальній діяльності дослідницьких прийомів та методів сприяє глибокому засвоєнню учнями знань, суб'єктивному відкриттю для себе нових знань на основі вже наявних, формуванню умінь та навичок, інтересу до пізнавальної, творчої діяльності. У процесі дослідження учні здійснюють самостійний пошук, на основі якого встановлюють зв'язки між предметами, явищами, процесами об'єктивної дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

Суть технології навчання як дослідження полягає в забезпеченні освітньої підготовки, виховання учнів, цілеспрямованого формування їхніх особистісних якостей в умовах здійснення систематичних навчальних досліджень. Її метою є набуття учнями досвіду дослідницької роботи, розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, творчого потенціалу, формування активної, компетентної, творчої особистості.

Застосування дослідницької технології навчання вимагає врахування пізнавальних інтересів, інтелектуальних здібностей, рівня знань, умінь і навичок учнів, якостей особистості. Для її реалізації потрібно чітко визначити зміст навчальних досліджень, завдання, які чекають свого вирішення, і характер дослідницької діяльності учнів.

Щоб застосовувати технологію навчання як дослідження, вчитель повинен добре знати навчальний предмет, його потенційні можливості щодо застосування дослідницьких методів, адаптувати методи науки до рівня навчально-дослідної діяльності учнів.

Модульно-рейтингова система навчання

Модульно-рейтингове навчання полягає у послідовному засвоєнні навчального матеріалу певними цілісними, логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) учня, студента серед однокласників, одногрупників.

Модуль— логічно завершена частина теоретичних знань і практичних умінь з певної навчальної дисципліни.

Рейтинг— позиція учня (студента) в класі (групі) за результатами навчання з певного предмета, яка визначається рейтинговим показником, тобто величиною, яка є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів до суми максимально можливих.

У межах навчальної дисципліни кожний модуль змістовно пов'язаний з попереднім і наступним. У свою чергу, матеріал кожного модуля можна ділити на дрібніші структурні частини — навчальні елементи. Для кожного модуля і в його межах вказують конкретну мету його вивчення та дають відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами навчальної програми чи підручника. Організаційно кожен модуль є відносно самостійною й автономною частиною навчального процесу, що розпочинається з оглядово-установчого заняття.

Залежно від навчального предмета кожен модуль передбачає певний обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти учень (студент), перелік теоретичних і практичних завдань, які він має виконати. Учень чи студент сам обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен також знати вимоги до змісту кожного навчального елемента на конкретному рівні. Виконуючи завдання найвищого рівня, учень (студент) опрацьовує додаткову літературу, пише творчу роботу, реферат, резюме-роздум, виготовляє прилади тощо.

Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково і час, що звільнився, використати залежно від своїх навчальних інтересів.

Кожен модуль передбачає кілька видів контролю: тестування, семінар, навчальну практику, колоквіум, реферат тощо. Результати кожного виду контролю виражаються певною кількістю балів — залежно від значущості навчального матеріалу, який він охоплює, і особливостей виду контролю. Модульно-рейтингова оцінка складається із суми показників успішності (оцінок) за види контролю, що передбачені цим модулем. По закінченні певного модуля виводять у балах рейтинг кожного учня чи студента. У школі їх переводять у 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Модульно-рейтингова система спонукає здобувати знання самостійно, користуючись методичними порадами педагога.

Водночас модульно-рейтингове навчання вимагає значних затрат часу на розроблення його технології, перевірку виконання завдань модуля і рівня знань, умінь та навичок.

Нові інформаційні технології (HIT) навчання

Останнім часом у навчальних закладах набули поширення технології навчально-виховного процесу, які ґрунтуються на використанні новітніх електронних засобів, насамперед ЕОМ. Мета HIT полягає у підготовці учнів до повноцінної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Основними завданнями нових інформаційних технологій навчання є: інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи освіти, яка забезпечує кожній дитині можливість самоосвіти; системна інтеграція галузей знань; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативної діяльності; формування інформаційної культури учнів; розвиток експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, користувачів засобів нових інформант них технологій).

Для вирішення цих завдань необхідно забезпечити навчальні заклади навчальною обчислювальною технікою локальними і глобальними навчальними комп'ютерними мережами, електронним демонстраційним обладнанні) комп'ютерними навчальними лабораторіями тощо. Реалізація нових інформаційних технологій потребує програмно-методичного (навчальні, контролюючі, імітаційно-моделювальні, інструментальні, службові програми, програмно-методичні комплекси) та навчально-методичної (навчальні та методичні посібники, нормативно-технічні документація, організаційно-інструктивні матеріали тощо) забезпечення. Серед засобів HIT навчання особлива роль належить комп'ютеру.

Комп'ютер як засіб навчання

Чільне місце сері сучасних засобів нових інформаційних технологій навчання належить комп'ютеру (ЕОМ). Перелік професії пов'язаних із використанням комп'ютера, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ним повинен кожний.

Використання ЕОМ у педагогічному процесі забезпечує:

- унаочнення основних понять і об'єктів навчальнім дисципліни, основних закономірностей, зв'язків теоретичних тверджень із практикою і т. д.;

- моделювання й унаочнення фізичних процесів, що відбуваються у технічних пристроях, які досліджують;

- автоматизація навчання;

- автоматизація проектування;

- розв'язування задач, оброблення результатів вимірювань і експериментальних досліджень;

- контроль успішності.

Ефективне використання комп'ютера в навчально-виховному процесі залежить від програмного забезпечення. Програми, що використовують у закладах освіти, поділяються на:

- навчальні — спрямовують навчання залежно від наявного рівня знань й індивідуальних здібностей учнів, студентів, а також сприяють засвоєнню нової інформації;

- діагностичні (тестові) — призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь, навичок і здібностей;

- тренувальні — розраховані на повторення і закріплення пройденого матеріалу;

- імітаційні — представляють певний аспект реальності за допомогою обмеженої кількості параметрів для вивчення його основних структурних чи функціональних характеристик;

- моделюючі — відображають основні елементи і типи функцій, моделюють певну реальність;

- типу «мікросвіт» — подібні до імітаційних і моделюючих, однак не відображають реальність, а забезпечують створення віртуального навчального середовища;

- бази даних — сховища інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою запитів на пошук знаходять необхідні відомості;

- інструментальні програми засобів — забезпечують виконання конкретних операцій, наприклад оброблення текстів, складання таблиць, редагування графічної інформації.

Робота з ЕОМ сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації до навчання; індивідуалізації навчання; активізації учіння завдяки найширшому використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації; доступності для учнів «банків інформації»; створенню ситуацій змагання учнів із машиною та із собою; розширенню тестового матеріалу; об'єктивності контролю.

Важливо також враховувати і негативні моменти у використанні ЕОМ. Так, робота з ЕОМ швидко стомлює, може погано впливати на зір, навіть спричиняти розлад нервової системи. До того ж комп'ютеризоване навчання недостатньо розвиває логічне, образне мислення, істотно обмежує можливості усного мовлення. Більше того, в діалозі з комп'ютером формується переважно формальна логіка мислення на шкоду почуттям і творчим розумовим операціям. Дослідження показали, що в умовах автоматизованого навчання формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм.

Жодна освітня технологія не може розглядатися як універсальна. Організація навчального процесу в сучасних умовах вимагає поєднання різних технологій, творчого підходу до використання кожної з них, а також створення нових навчальних технологій.


Використання інноваційних технологій в сучасних умовах розвитку освіти

«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю - я розумію. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром»

Конфуцій

“ТЕХНОЛОГІЯ”

- Чіткість

- Конкретність

- Діагностичність мети

- Алгоритмізованість та керованість процесу

- Незалежність від суб’єктивних чинників

- Гарантованість досягнення поставленої мети

“ІННОВАЦІЯ” (від гр. “оновлення”)

- Цілеспрямований процес

- Нововведення, новий підхід до процессу

- Результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних проблем

Інноваційні освітні технології

1.Нестандартні уроки

2.Інтерактивні технології

3. Групова навчальна діяльність

4. Проектна технологія

5. Комп’ютерно-інформаційні технології

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ

- Урок із зміненим способом організації (лекції, захист ідей)

- Уроки із трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік)

- Уроки пов’язані із фантазією (урок-казка)

- Уроки із оригінальною організацією (урок-взаємонавчання)

- Уроки, що імітують певний вид діяльності ( урок-екскурсія)

- Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон)

- Уроки із ігровою змагальною основою (КВК, брейн-ринг)

- Уроки-аналогії з відомими формами діяльності (урок-диспут, урок-прес-конференція)

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

Технології кооперативного навчання

Технології ситуативного моделювання

Технології колективно- групові

Дискусійні технології:

- Робота в парах

- Змінювані трійки

- Карусель Акваріум

- Симуляційні ігри

- Рольові ігри

- Судові слухання

- Мікрофон

- Незакінчені речення

- Мозковий штурм

- Ажурна пилка (Джиг-со)

- Дерево рішень

- Метод ПРЕС

- Займи позицію

- Дебати

- Неперервна шкала думок

Технологія організації групової навчальної діяльності

Це форма організації навчання в малих групах, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя та співпраці з учнями.

ТИПИ ПРОЕКТІВ

Інформаційні

Практично- організаційні

Пригодницько- ігрові

Дослідницькі Творчі

КОМП’ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ

Техніко-демонстраційні технології (урізноманітнення джерел інформації, унаочнення)

Дидактичні технології (комп’ютер-тренажер, репетитор, асистент, засіб контролю знань учнів,і т.д.)

Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами, може привести їх до успіху і є справжній Майстер

Хороші вчителі створюють хороших учнів (М.Остроград)


ЯК НАВЧАТИМУТЬСЯ ДІТИ В СЕЛІ?

Закон передбачає створення освітнього округу та опорного закладу освіти.

Освітній округ- це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.

Опорний заклад освіти- це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.

При цьому учні, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Оскільки до опорної школи багатьом дітям із навколишніх сіл доведеться їхати в інші населені пункти, законом передбачено створення так званихфілій закладу освіти, які не є окремими юридичними особами.

У філіях можна буде здобути не лише початкову, але й базову середню освіту (до 9 класу включно).

"Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи", – зазначено в законі.

При цьому, якщо в селі мало дітей певного віку, у початковій школі дозволяється створювати різновікові класи:

"Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи).

Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти".

Удругій частині статтічитайте про те, які зміни передбачає остаточний варіант закону "Про освіту" для вчителів та директорів навчальних закладів.

Катерина Тищенко, УП


Варіативні форми проведення занять

Варіативні форми організації різних видів діяльності

1. Ціннісно-орієнтаційна діяльність

а) Діалогічні форми

Актуальне інтерв’ю

Відверта розмова

Відкритий мікрофон

Дебати

Дискусійна хвилинка

Дискусійний клуб

Диспут

Діалог довіри

Діалог із сучасником

Діалог-роздум

Експрес-інтерв’ю

Капелюшна дискусія

Круглий стіл

Проблемний семінар

Промова на захист…

Розмова по колу

Розсудлива хвилинка

Філософський стіл

б) Повчально-напутливі форми

Агіттеатр

Бесіда-настанова

Бесіда-орієнтир

Виховна година

Моральна хвилинка

Повчальна хвилинка

Урок совісті

Хвилинка життєвої мудрості

Хвилинка-застереження

Цикл етичних бесід

в) Інформативно-збагачувальні форми

Колективне читання та обговорення книги

Колективний перегляд та обговорення кінофільмів

Огляд преси

Перегляд відеопрограм

Розповідь педагога

Слухання радіопередач

Усний журнал

Читання художньої та публіцистичної літератури

2. Пізнавальна діяльність

а) Форми щодо розширення кругозору та підвищення загального культурного рівня

Бібліотечний урок

Вечір відповідей і запитань

Вечір загадок

Година (хвилинка) цікавої інформації

Година самоосвіти

Декади інтелектуалів

Енциклопедична хвилинка

Кінолекторій

Колективне відвідування бібліотеки

Конкурс юних екологів (істориків)

Кросворд

Лекторій

Лекція

Мала академія

Міні-лекція

Перегляд телепередач пізнавальної тематики

Пересувна виставка

Пізнавальна зустріч

Пізнавальна хвилинка

Предметні тижні

Розповідь педагога

Семінар знатоків

Тематична книжкова виставка

Цікаві повідомлення

Читання художньої, публіцистичної, енциклопедичної, довідкової літератури

Школа ерудиції

б) Ігрові форми

Аукціон знань

Аукціон народної мудрості

Бліц-турнір

Брейн-ринг

Вікторина

Година ерудиції

Гра-мандрівка

Громадська перевірка знань

Дайджест

Загальношкільна історична гра

Інтелектуальне казино

Інтелектуальні ігри за зразком телепередач

Клуб “Ерудит”

Колоквіум

Конгрегація (публічний іспит для найкращих учнів)

Конкурс веселих всезнайок

Конкурс знавців, ерудитів, юних інтелектуалів

Пізнавальні ігри

Різнобій

Турнір знавців (поезії, музики, природи, спорту …)

Турнір кмітливих

Турнір-вікторина

в) Пошукові форми

Археологічна експедиція

Екскурсія

Заочна експедиція

Засідання вченої ради

Колективна (самостійна) дослідницька діяльність

Колективна (самостійна) пошукова діяльність

Конкурс загадок

Конкурс прислів’їв та приказок

Подорож по географічним картам

Подорож по сторінках преси

Подорож у країну пісень

Складання тематичних кросвордів

Скринька народних прикмет про погоду

Соціологічне дослідження

Спостереження у природі


Ефективний зворотний зв'язок.Він має бути чітким, зрозумілим, своєчасним, відбуватися в атмосфері доброзичливості і взаємоповаги. Пропонуємо розглянути окремі техніки формувального оцінювання для розширення діапазону інструментарію, який використовується педагогами для вимірювання навчальних досягнень учнів (табл.1).

Таблиця 1

Техніки формувального оцінювання

Техніка Процедура використання техніки
Індекс-картки для узагальнення або запитань Учитель періодично роздає учням картки із завданнями, зображеними з обох боків (почергово перевертаючи певним боком): 1: Назвіть основні ідеї вивченого матеріалу, узагальніть їх. 2: Визначте, що з вивченого ви недостатньо зрозуміли. Сформулюйте свої запитання
Сигналирукою Учитель просить учнів показувати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесу тощо). Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів: – Я розумію _______ і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору). – Я все ще не розумію _________ (великий палець руки спрямовано в сторону). – Я не зовсім упевнений у _________(помахати рукою). Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи: Що саме Ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що ви зрозуміли й можете пояснити? За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою
Світлофор У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору розуміння (зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує: що зрозуміли? Що не зрозуміли?
Однохвилинне есе Техніка, яка використовується з метою представлення учнями зворотного зв’язку про вивчене з теми. Для написання есе вчитель може поставити такі запитання: Що найголовніше ти дізнався сьогодні? Які питання залишилися для тебе незрозумілими?
Вимірювання температури Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням: «Що ми робимо?». Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання або процесу його виконання. У разі роботи в парах або групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають
Мовні зразки (підказки) Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки), які допомагають будувати відповідь. Наприклад: Основною ідеєю (принципом, процесом) є _____________, тому що___________
Трихвилинна пауза Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку, пов’язати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а також визначитися із незрозумілими моментами. Я змінив/змінила своє ставлення до…. Я дізнався/дізналася більше про…. Я здивувався/здивувалася тому, що … Я відчув/відчула… Я ставився/ставилася до …
Дві зірки й побажання (взаємооцінювання) Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»
Техніка «Тижневий звіт» У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання «Чому я навчився за тиждень?», «Що для мене залишилося нез’ясованим?», «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо

Отже, зворотний зв'язок є позитивним. Позитивно налаштований учитель пропонує учневі допомогу у виконанні завдання. Чим більше інформації отримує вчитель про те, що учні знають, як міркують, що вчать і як, тим більше має можливостей для корегування процесу. Розглядають ще групові форми оцінювання та вимірювання навчальних результатів за допомогою портфоліо.

Наступна дія алгоритму організації формувального оцінювання –забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання. Щоб знання ставало інструментом, учень має з ним працювати: застосовувати, шукати умови й межі застосування, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується різноманіттям прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

Знання й розуміння учнями критеріїв оцінювання.Практика показує, що розроблення критеріїв робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів. Укладання критеріїв спільно з учнями сприяє позитивному ставленню до процесу оцінювання. Критерії, розроблені для поточного, або формувального, оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Важливим є ознайомлення учнів із критеріями до початку виконання завдання, а також представлення критеріїв у вигляді градації – опису різних рівнів досягнення очікуваного результату. Чим конкретніше сформульовані критерії, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

Можливість і вміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).Учні мають учитися самооцінюванню для того, щоб бачити мету навчання й досягати успіху. Для самостійного оцінювання можна використовувати різні форми карт, таблиці самооцінки тощо. Самооцінювання передує оцінюванню роботи вчителем. Із метою формування адекватного самостійного оцінювання застосовується порівняння двох самооцінок: прогностичної та ретропективної. Водночас самооцінювання передбачає не лише оцінювання учнем власної роботи, але й визначення проблем і способів їх вирішення. Доцільно також використовувати взаємооцінювання, однак без надмірного захоплення цією формою.

Останнім етапом організації формувального оцінювання єкорегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Формувальне оцінювання уможливлює відстеження вчителем процесу просування учня до навчальних цілей, корегування навчального процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення більш високої відповідальності за самоосвіту.

Висновки.Отже, навчання й оцінювання – нероздільні процеси. Як бачимо, педагогічне оцінювання є одним із найважливіших елементів сучасного навчального процесу. Від правильної організації оцінювання більшою мірою залежить ефективність управління навчальним процесом. Формувальне оцінювання – це цілеспрямований неперервний процес спостереження за навчанням учнів; воно є необхідною умовою інтерактивного навчання, у процесі якого формується культура спільного обговорення у класі, розвиваються навички критичного і творчого мислення, а також формується середовище, що заохочує учнів запитувати. Формувальне оцінювання підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них здатен покращити свої результати, оскільки учням наводяться приклади того, що від них очікують.


НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа–це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета–створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ–це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі–ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено вКонцепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт«Нова українська школа»у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це–головне. Адже мета НУШ–виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це–динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (18.12.2006).

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

· математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

· інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

· підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом– тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ –адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини:повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель–це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ–умотивований учитель. Це означає, що наша мета–сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій– обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там,де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ–це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи–партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже–впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

Уряд затвердив план заходів, які необхідно здійснити до 2020 року для впровадження шкільної реформи. Відповідне розпорядження – «Про затвердження Плану заходів на 2017-2020 роки з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та перспективи впровадження на період до 2029 року» – було прийняте сьогодні, 13 грудня 2017 року, на засіданні КМУ.

«Цей план чітко визначає заходи до 2020 року, необхідні для старту Нової української школи. Йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона додала, що «всі не врегульовані розбіжності цього плану стали врегульованими після прийняття нового Закону «Про освіту», який встановив нову термінологію, що вживалася під час підготовки цього документу».

Усі заплановані заходи необхідні, аби виконати вимоги реформи. Зокрема, йдеться про створення 3-річної старшої профільної школи, оновлення змісту освіти на компетентнісній основі, підвищення ефективності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, незалежно від їхнього соціального статусу, території проживання чи національної належності, та перетворення української школи на важіль соціальної рівності. Передбачено розширення автономії закладів освіти у формуванні власних освітніх програм.

Окрім детального плану заходів до 2020 року, розпорядження також містить візію змін, які будуть необхідні у період з 2020 до 2029 року.

Протягом місяця центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська державні адміністрації, які долучені до виконання плану, мають розробити свої документи, за якими вони працюватимуть для виконання розпорядження.

ФОРМУЛА НОВОЇ ШКОЛИ

Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіт- ньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічны компетенції.

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність

Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.


Інноваційні методи навчання у сучасній школі

Низький уклін педагогічному процесу, сконструйованому великим дидактом Я.А.Коменським.

Урок, що є традиційним протягом кількох століть, давав змогу «вчити усіх всьому».

Йшли роки, яких тільки катаклізмів не переживало людство, а методи навчання залишались не змінними, непорушними. Школа надійно забезпечувала постачання слухняних виконавців у суспільно-індустрійну систему і якщо не все йшло завжди гаразд — великого занепокоєння це майже не викликало, виправдовувало те, що в сім’ї, мовляв, не без виродків і не всім же бути академіками, була б людина хорошою.

Але спиралеподібний розвиток історії рано чи пізно повинен був підвести суспільство до усвідомлення хибності такого підходу до освіти. Не всі одразу, але більшість з нас, переживши період сподівань на інноваційні методи навчання, дійшли все ж висновку про необхідність докорінної реконструкції педагогічної системи.

Що ж за «страшний звір» наша масова школа, чому, стаючи дорослими, ми здебільшого згадуємо шкільні роки із захопленням і легким сумом своїх товаришів-однокласників та яскравих вчителів і зовсім без задоволення — шкільну одноманітність, безсторонній механізм набивання знань у нашу бідну голову та норм поведінки у нашу непокірну душу? Згадаймо той страх у колінах: а що як невдало відповім, отримаю не ту оцінку, не виправдаю сподівань дорослих. Але мало хто з нас про цс розмірковує, бо так було завжди, тож не ми є першими, не ми останніми…

Та ось поманив, спочатку не сміло, потім все напосідливіше повабив нас дух свободи, розкріпачення думки.

Ми дуже довго зберігали старі традиції у методах навчання, непохитно вбачали в собі керівників юнацтва, майже «помазаників божих», чий авторитет є безперечним.

Подивились іншими очима на себе: дійсно, все у наших руках, ми звикли думати за клас в цілому і за кожного учня. А що ж наш учень?

А в нього в результаті нашої всеохоплюючої відповідальності немає і найменшого уявлення про те, шо ж собою являє його власний шлях пізнання.

Ми претендуємо на занадто значну роль в інтелектуальному та духовному житті дитини, не враховуючи, що можливості педагога досить обмежені, а натура людини, навіть не дорослої — дуже складний механізм.

Сумлінний вчитель схильний педантично «накачувати» ледаря, але чим більше він силкується дати йому знань, тим менше такий учень виявляє власних старань та зусиль.

Чи є виправданим таке витрачання людських сил та можливостей?

Чи не буде більш вдячним винайти шляхи розвитку природжених здібностей кожного вихованця, створити умови, за яких кожен учень— і «середній» чи «слабкий», на перший погляд, зможе не тільки нагромаджувати знання, і навіть не тільки розвивати свій розум, а й жити як повноцінний член суспільства?

І наскільки б краще йшла справа, якби кожен учень дивився на навчальну роботу як на свою власну і відчував би відповідальність за неї, а вчитель перетворився б з примушувача, спонукача на помічника та порадника.

І утопією уявляється школа, у якій панують суспільні відносини, як у справжньому житті.

Перша задача — усунути всі перешкоди, які заважають учню у вирішенні питання про методи власної освіти. Тільки він сам знає, в чому його справжні труднощі, і якщо він не навчиться їх долати, то навчиться їх приховувати. Вина самого процесу навчання в тому, що дитина починає не любити деякі, а то й всі предмети без винятку, і саме методами викладання з’ясовується ця, м’яко кажучи, нелюбов, а не сутністю занять як таких.

По-друге, треба так влаштувати шкільне життя, щоб не обтяжувати дитину знаннями, незважаючи на його нахили, а збуджувати інтерес до набуття знань, будити душу, даючи можливість узятися за роботу по-своєму і у своєму темпі.

Знання, що їх повинні отримати учні, одні й ті самі, але їх «розумові ноги» різної довжини, також різним є і темп засвоєння матеріалу.

То ж йдеться не про те, як передати дитині певну суму знань, а скоріш — як підвести її до того, щоб вона ці знання вміла та хотіла набути сама.

Мабуть, вистачить теоретизувань, і настав час перейти до справ з практичного боку. За невеликим винятком, педагогічна громадськість згодна, що намальована картина є привабливою, але як таку ідилію створити у житті: одних побажань тут замало.

На допомогу приходить прогностично-проективний метод, саме він допомагає не розгубитися у великому розмаїтті педагогічних інновацій, сконструювати педагогічний процес, що відповідав би загальній концепції навчального закладу та стверджував одне з основних положень внутрішньої ідеології закладу нового типу про дитину як суб’єкт свого власного розвитку.

Механізм проектування навчально-виховного процесу передбачає визначення та розробку таких його елементів, як провідна функція, зміст, критерій ефективності, способи організації діяльності та технологічна побудова (етапи, види діяльності, організаційні форми, методи та прийоми організації діяльності, засоби організації діяльності, проміжні результати кожного з етапів).

«Суб’єктивно зорієнтувати навчальний процес» — це означає відмову від задачі формувати особистість дитини (чи то всебічну, чи то творчу) і розуміння, що все, чим повинна обмежитись машина освіти, якою б вдалою вона не була, — це створення умов для такого формування, для розвитку сутнісних сил дитини.

Зміст навчання навряд чи доцільно реформувати на рівні школи з огляду на загальну стратегію сучасної освітньої політики, що передбачає розробку державних освітніх стандартів. Але вбачається необхідним структурувати знання в укрупнені блоки, щоб учень міг створювати у своїй укві цілісну картину щодо кожної предметної галузі. І поряд з цим основна увага приділяється розвиваючому аспекту навчання на противагу перевантаженню учнів фактичним матеріалом.

А от критерії роботи вчителя і ефективності процесу в цілому потребують повної переорієнтації і мають визначатися не за кількістю відмінників та невстигаючих, а за конкретними навчальними результатами кожного учня виходячи з його можливостей, інтересів та нахилів, що визначаються діагностично.

Для здійснення нового організаційного варіанта дидактичного процесу не постає потреба у скасуванні розподілу на класи, у відмові від фронтально-групового способу організації діяльності, але поряд з цим підвищується роль індивідуалізованих способів організації навчальної праці, бо кожен учень самостійно накреслює і проходить свій шлях оволодіння програмним матеріалом. При цьому інноваційність реалізації концептуального принципу про індивідуалізацію навчального процесу полягає в тому, що традиційно він розв’язується не виходячи з рамок суб’єкт-об’єктних відносин, коли вчитель керує процесом пізнання дитини, накреслюючи для кожного кроки в набутті знань, умінь та навичок, жорстко регламентуючи діяльність вихованців.

Щодо дидактичної технології, вона може бути варіативною із додержанням концептуальних положень педагогічної системи. Тут, як у дзеркалі, відбиваються творчі здібності та схильності викладача. Варіативність технологічної побудови інноваційного суб’єктивно зорієнтованого дидактичного процесу.

Водночас суб’єктивно зорієнтований навчальний процес має визначатися і певними чинниками.

По-перше, любий серцю старої школи індуктивний метод побудови дидактики треба змінити на дедуктивний, чудовою ілюстрацією до якого може служити складання індивідуальних планів пізнавальної діяльності учнів на основі групового загального.

У традиційній системі мету уроку та способу її досягнення визначає вчитель. Учні часто навіть не уявляють собі більш-менш ясно ані цієї мети, ані шляхів її досягнення, ані кінцевих результатів. А тому і діють недостатньо цілеспрямовано, малосвідомо і тільки у рамках короткочасної перспективи — окремих видів праці, навчальних задач та завдань, зв’язки яких із загальними цілями процесу, як правило, не усвідомлюються. їх активність розпадається на розрізнені групи дій. Уся інформація про розвиток процесу навчання зосереджена у вчителя, який повідомляє її лише частково, в обмежених дозах.

Дітям потрібен план, який служив би їм дороговказом при дослідженні різних частин теми. Добре складений план — це огляд усього розділу роботи з точки зору учня. І загальний, колективноск-ладений план повинен передувати індивідуальним учнівським як загальний архітектурний проект є основою і для зведення будівлі в цілому, і для складання підряду для окремих будівельників.

По-друге, всі організаційні форми дидактичного процесу повинні давати простір дитячим творчим виявленням, актуалізації їх осо-бистісних якостей, повній самореалізації.

Парадоксальна ситуація: хоч уроки проводяться для навчання, виховання і розвитку школярів, на них по суті набагато більше простору для всебічних виявлень вчителя, А сфера виявлень та дій учнів обмежена до мінімуму, що і перешкоджає їх всебічному розвитку.

На уроках, крім того, повинна повною мірою задовольнятися потреба школярів у спілкуванні. У традиційній системі інформація йде переважно в одному напрямі — від учителя до учня, а рух інформації від учня до вчителя дуже обмежено. Недостатньою є можливість для обміну інформацією і між вихованцями.

Виконуючи індивідуальні плани, кожен учень підходить до питання по-іншому, з огляду на різноманітність навчальних джерел, що сприяє взаємозбагаченню вихованців, збільшенню реальних інформаційних способів пізнання.

Доцільний метод — спільна праця разом з учнями, спонукаючи їх розбиратися у більшості речей самостійно і вносити шось «своє» у загальний фонд знань, які обговорюються і з’ясовуються під час класних робочих уроків.

По-третє, повинен забезпечуватись високий ефект індивідуалізації, який можна досягнути лише у випадку, коли учні з високими, середніми та низькими навчальними можливостями (інтелект + працездатність) йдуть до знань найбільш підхожими для них шляхами і темпами. Причому, не ізольовано один від одного, а у постійній взаємодії — доповнюючи та збагачуючи один одного.

Основна мета — навчити працювати, тому вчитель з самого початку не повинен вимагати забагато. Можна скоріше сподіватися на гнучкість, винахідливість, працездатність, якщо завдання, яке учень бере на себе, відповідає його розумовим силам. Тільки робота, доступна розумінню дитини, збуджує її інтерес і стає рушійною силою її творчого саморозвитку.

Індивідуалізація у навчанні надає більшу свободу вчителю у розподілі своєї уваги між учнями, він може приділити кожному стільки часу, скільки дитина дійсно потребує. Інші діти при цьому нічого не втрачають, оскільки у цей час вони можуть продовжувати роботу за своєю програмою.

У звичайному педпроцесі учні вимушені найчастіше бездіяльно чекати, поки роботу скінчать усі, при цьому нерідко розвивається комплекс неповноцінності у тих, хто завжди не встигає за всіма, роздратування у тих, хто чекає, або пасивне очікування переростає в останніх у звичку (в авторитарного вчителя) або постає фактором порушення дисципліни, відволікання на якісь свої, не пов’язані із уроком, справи, у вчителя більш лагідного.

У інноваційному навчальному процесі більш здібні учні не мусять очікувати, поки їх надолужать слабкіші, не мусять слухати одне й те ж пояснення декілька разів.

Слабкі учні можуть звертатися за допомогою стільки разів, скільки їм це потрібно і не відчувають, що клас іде вперед занадто швидко.

Наступний чинник полягає у спільному колективному управлінні пізнавальним процесом на відміну від одноосібного директивного уп- ; равління з боку вчителя у традиційній системі, коли педагог сприймає учнів однобічно — тільки у плані пізнавальних здібностей, а не як цілісні особистості з усією різноманітністю думок, почуттів, потреб.

Одноосібно керуючи процесом навчання, вчитель все менше і менше уваги звертає на потреби, інтереси, побажання школярів, орієнтуючись лише на вимоги навчальних програм. Виявляється схильність постійно використовувати одні й ті самі види роботи, методи та засоби, то вже виправдали себе на практиці і є, з погляду викладача, найбільш-надійними у досягненні навчальних результатів. А це неминуче призводить до стандартизації процесу навчання, до штампів та стереотипів.

Звичайно, і самостійна робота учнів (домашнє завдання) складається дуже часто із заучування або переказу певної кількості сторінок підручника і виконання вправ; ці завдання найчастіше спішно звалюються на дітей наприкінці уроку, коли їхня увага вже відволікається на перерву, що наступає, чи наступний урок. Зрозуміло, що дитина нерідко за таких умов зовсім не розуміє значення завдання та його зв’язку з темою, що вивчається.

Одноосібний стиль керування не виключається, але застосовується лише у певних ситуаціях і при певних обставинах, наприклад, в умовах гострого дефіциту часу, при вивченні дуже складного матеріалу. Здебільшого ж організаційно-управлінські рішення вчитель приймає • разом з учнями: у цих рішеннях відбиваються доцільні думки, пропозиції кожного. Вчитель постійно радиться з вихованцями. Відбувається децентралізація ініціативи: її виявляє не тільки педагог, а й учні.

Учнівська діяльність регламентується в основному колегіальними рішеннями, які усі внутрішньо сприймають: це ж бо їх рішення!

Зв’язки між учителями та учнями за своєю структурою «горизонтальні»; педагог знаходиться не «над», а поруч з учнями. Основною формою відносин між учасниками процесу навчання стає педагогіка співробітництва і навіть співтворчості.

Водночас через різницю у знаннях, досвіді, вміннях вчитель і вихованці реалізовують свої права і функції по-різному, на різному рівні, вносячи специфічний вклад як у діяльність з управління, так і у діяльність щодо передачі та засвоєння знань, умінь та навичок. Керівна роль вчителя зберігається, але реалізується більшою мірою на основі співпраці з учнями, питома вага відносин підпорядкування та підкорення скорочується до мінімуму.

Здійснюється і принцип розвитку через відносини. Розвиваються не тільки пізнавальні здібності, а й комунікативні, організаторські.

Вчитель надає учню таку ж саму дружню допомогу у процесі роботи, як нерідко допомагають один одному дорослі у ділових стосунках.

Ідеалом буде така організація, де вчитель зуміє показати вихованцю свою зацікавленість у його досягненнях, не ставлячи його у нерозривну залежність від себе. Замість категоричних вказівок педагог радить, де можна знайти допомогу, яка література є більш цікавою, де отримати найвичерпнішу довідку з питання.

Хороший вчитель говорить дітям лише те, чого вони самі не можуть дізнатися. Ми ледве пам’ятаємо те, що нам розповідають, та рідко забуваємо те, над чим завзято працювали.

Учителеві можна вести себе вільніше і простіше з дітьми, не побоюючись за свій авторитет. Велике полегшення — що не потрібно давити і примушувати, погрожувати поганою оцінкою.

Учитель також не повинен цілком брати на себе контролюючу та оцінюючу функцію. Участь у здійсненні контролю за навчанням бере і учень. Контрольні різнорівневі картки, а ще краще програмно-комп’ютерні засоби навчання, тести допомагають вихованцю здійснювати самоконтролі, за набуттям знань, умінь та навичок. Учень також має брати участь в аналізі ходу виконання навчальної задачі й у рейтинговому оцінюванні особистої участі та участі товаришів

Закінчена робота — блискучий доказ успіху. Вона включає все, про що дитина розмірковувала, що відчувала за час навчальної праці. Це є справжній реальний досвід. Це певне культурне надбання у процесі індивідуального розвитку та колективних взаємовідносин.

Так завдяки переходу від педагогіки інформативно-репродуктивної до педагогіки діяльнісно-рефлексивної школа стає життям.

У дитини пробуджується дух самостійності та ініціативи і закладаються основи характеру. Вона надбає життєвий досвід. Вона є відповідальною за своє навчання і працює разом з товаришами, оскільки в них спільні задачі.

Створюються життєві зв’язки з однолітками та дорослими, такого ж роду відносини у вихованця будуть і у майбутньому.

У традиційному навчальному процесі учні роз’єднані, прагнуть лише до особистого успіху. Кожен відчуває відповідальність лише за свої дії і вчинки, за свій результат, не виявляючи турботи про досягнення загальних цілей процесу. «Не списуй, не підказуй» у таких умовах спільна діяльність дуже далека від колективної,

У суб’єктивно зорієнтованому навчальному процесі над вихованцем відсутній постійний контроль, не потребується погонич. Він є сам часткою справжнього життя, він розв’язує справжні проблеми, він усвідомлює порожнечу, непродуктивність лінощів і має насолоду від плодів діяльності.

Сама навчальна діяльність стає діяльністю у повному значенні цього терміна, як активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов’язаних із задоволенням її потреб або з виконанням вимог з боку суспільства.

Сам педагогічний процес стає лабораторією життєтворчості. Активність перестає бути рисою лише деяких занять на зразок ручної праці.

Практично інноваційність технології і повинна полягати у примиренні двох активностей — того, чому вчитель вчить, і того, чому дитина навчається.

Учень, що працює в умовах інноваційної дидактики, вимушений думати сам за себе. Він повинен покладатися на себе. Хіба не саме цього очікує від нього життя?

В цьому разі відбувається повне змінення всієї життєдіяльності та духу школи; породжений інноваційною внутрішньою ідеологією закладу, інноваційний педагогічний процес тепер виступає фактором розвитку самої цієї ідеології.

Кiлькiсть переглядiв: 621

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.